Структурні зміни в інвестиційному процесі України і економічне зростання

Мартин О.М., Цюпко І.В.

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Львівська державна фінансова академія

Динамічний і ефективний розвиток інвестиційної діяльності є необхідною умовою стабільного функціонування економіки. Масштаби, структура і ефективність використання інвестицій визначають результати господарювання на макро- і мікрорівнях, конкурентоспроможність національної економіки, перспективи розвитку країни. В останні роки джерелами економічного зростання в Україні після дев’ятирічного спаду були екстенсивні фактори. Потенціал цих факторів фактично вичерпано. Тому сьогодні, як ніколи раніше, актуальним стало інвестиційне оновлення основного капіталу і структурні зміни у кількісному співвідношенні інвестицій.

Позитивні зміни у співвідношенні інвестицій в основний капітал зумовлюють збільшення обсягу національного виробництва і зайнятості, розвиток галузей і сфер економіки. Статистичні дані свідчать про нібито позитивні зрушення в галузевому попиті на основний капітал (табл.1). В Україні у 90-х роках поступово скорочувалась частка інвестицій в основний капітал в І і II сектори національної економіки і збільшувалась частка інвестицій в сферу послуг. Проте, по-перше, зменшення частки інвестицій у сільське господарство було необґрунтованим, а по-друге, за цими цифрами лежить загальне скорочення інвестицій у різні сектори і галузі національної економіки. Так, загальний обсяг інвестицій в основний капітал у 2000 р. порівняно з 1990 р. скоротився у 4 рази, в тому числі у I і II сектори національної економіки – в 5,1 раза, у сферу послуг – в 3,0 раза. У галузевому розрізі особливо катастрофічно зменшувались інвестиції в сільське господарство. За цей період вони скоротилися у 23,8 раза. В промисловості за 1990-2000 рр. інвестиції у основний капітал скоротилися в 3,4 раза [1, с.234].

Таблиця 2.2

Галузева структура інвестицій в основний капітал в Україні

(в % до підсумку)*

	1990	1995	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
I і II сектор національ-ної економіки	59,4	47,9	49,2	44,3	44,7	46,7	50,3	50,8	47,8	48,0
у т.ч. промисло-вість	34,5	38,0	40,6	37,4	37,6	40,6	41,9	40,6	38,7	37,2
сільське госпо-дарство	21,3	8,1	7,0	5,0	4,6	3,6	4,8	5,0	4,1	4,3
III сектор: сфера послуг	40,6	52,1	50,8	55,7	55,3	53,3	49,7	49,2	52,2	52,0

* Джерело: Розраховано за даними Державного комітету статистики України

Таке скорочення супроводжувалося, на наш погляд, трьома негативними тенденціями, які безпосередньо негативно вплинули на ринок капітальних благ в Україні. По-перше, збереження радянської практики інвестування: пріоритет надавався важкій промисловості, а також виробництву проміжної, а не кінцевої продукції. По-друге, суттєве зменшення інвестицій в основний капітал у машинобудуванні, що покликано забезпечувати інвестиційними товарами всі галузі національної економіки. Так, за 1990-2000 рр. інвестиції у ці галузі скоротилися у 12,2 раза. Відповідно частка інвестицій у машинобудування від інвестицій у промисловості скоротилася з 29,3% у 1990 р. до 8,1% у 2000 р. [1, с.235]. По-третє, звуження інноваційної діяльності. Економічна криза і зростання цін зумовили зменшення як попиту на капітальні блага, так і їх пропозицію, особливо це стосується інноваційних технологій. Зараз лише 2% підприємств використовує у своїй діяльності дослідження і розробки установ Національної академії наук України [2, с.92].

Сучасна економічна ситуація в Україні вимагає збільшення інвестицій в основний капітал у галузі машинобудування, тобто безпосередньо в галузі, що виробляють інвестиційні товари, з орієнтацією на інноваційно-технологічний прогрес. Інноваційний шлях розвитку означає зміни в структурі, обсязі і рівні виробництва в усіх сферах економіки. Дослідницька служба Конгресу США вважає, що найближчим часом сприйнятливість до інновацій є вирішальним фактором економічного зростання і матиме таке саме значення, як у минулому капітал, праця і природні ресурси. Вже сьогодні, за даними західних економістів, понад 80% зростання ВНП пов’язане не з інвестиціями в основний капітал, а з технологічними нововведеннями [3, с.32].

Інноваційно-інвестиційний розвиток – це основа забезпечення сталого розвитку всієї економіки, у тому числі АПК. Обсяги інвестицій в основний капітал сільського господарства у 2004 р. становили 3,3 млрд грн [4, с.160]. Згідно з програмою збільшення обсягів інвестування, у 2010 р. вони становитимуть 7 млрд грн, у 2015 р. – 13 млрд грн [5, с.12]. Частка сільського господарства у загальному обсязі інвестицій в основний капітал зросте з 4,3% у 2004 р. [4, с.160] до 9-10% у 2015 р. [5, с.12]. Ці інвестиції будуть спрямовані на технічне переоснащення, реконструкцію та модернізацію тваринницьких ферм, формування високопродуктивного стада худоби.

Таким чином, галузева переорієнтація інвестиційних ресурсів сприятиме збільшенню пропозиції капітальних благ на національному ринку, зменшить залежність економіки від імпорту капіталу, сприятиме оновленню існуючих виробничих потужностей, а відповідно – стабільному економічному зростанню.

Література

1. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2003. – 664 с.

2. Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 р.”. – К., 2004. – 470 с.

3. Дорогунцов С., Чижова В. Методологічні проблеми відтворення основного капіталу в Україні // Економіка України. – 2002. – № 12. – С.29-35.

4. Україна у цифрах у 2004 році / Державний комітет статистики України. – К., 2005. – 261 с.

5. Саблук П.Т. Основні напрями розроблення стратегії розвитку АПК в Україні // Економіка АПК. – 2004. – № 12. – С.3-15.